
«Зараз Україна переживає таку хвилю, котрій мусимо віддати всі сили... Тому всі до гурту!»
Ці слова належать голові Директорії та Головному Отаману військ УНР Симону Петлюрі, який сто років тому був вбитий пособниками радянських спецслужб у Парижі.
За час свого правління він зумів об'єднати роздрібнений політичний рух та армію навколо ідеї суверенності і став уособленням українського спротиву початку XX століття.
Постать Петлюри значно ширша за суто військові здобутки, адже він активно розвивав дипломатію та презентував українську культуру в Європі, вже на той час формуючи коло партнерів, які могли б підтримати Україну на її шляху до незалежності.
Проте підступне вбивство, організоване радянськими спецслужбами у 1926 році призвело до остаточного знекровлення еміграційного уряду УНР та викликало розкол в українському русі опору.
Радянська пропаганда десятиліттями намагалася очорнити його ім'я, адже саме петлюрівство стало для росіян синонімом безкомпромісної боротьби за свободу українського народу.
Однак знищити головну національну ідею, яку захищав і проповідував Головний Отаман, Москві так і не вдалося.
Сьогодні досвід лідера, який виборював незалежність в умовах постійної агресії і навіть в еміграції, залишається ідейним орієнтиром для всього українського народу