
Етнічна та національна приналежність — це частина ідентичності, тому використання застарілих, стереотипних чи русифікованих назв руйнує довіру й може образити співрозмовника, навіть якщо ви не мали такого наміру.
Ось кілька прикладів, як говорити правильно:
❌ Слово «жид» — застаріле й образливе. Воно має зневажливе значення, що зафіксовано навіть у словниках.
✅ Єдиним коректним та поважним терміном є євреї.
❌ Уживання слова «азіати» є грубим упередженням та калькою з російської мови. Також неприпустимо використовувати прикметники, що описують розріз очей («вузькоокі», «косоокі») — це пряма образа.
✅ Слід використовувати нормативне українське слово азійці, або називати національність: вʼєтнамець, японка, кореєць.
❌ Слово «цигани» за довгі роки набуло негативних упереджених асоціацій. Використання цього терміна є дискримінацією за етнічною ознакою.
✅ Вживайте самоназву — роми або народ рома. Це коректніше і людяніше.
❌ Слова «хач» або «хачик» — це пряма образа, неприпустима у цивілізованому спілкуванні. Таке ж табу стосується і старого штампа «особа кавказької національності». Кавказької національності просто не існує, адже цей регіон об'єднує десятки різних етносів.
✅ Називайте конкретну національність людини: вірменин, грузин, азербайджанець тощо.
❌ Слова «чорний» або «кольоровий» є знеособленими — вони зневажливо підкреслюють лише одну конкретну рису зовнішності. Щодо слова «негр», то через історичний контекст та образливе значення у цивілізованому світі від нього також відмовилися.
✅ Натомість використовуйте такі формулювання — темношкіра людина (або темношкірий чоловік чи темношкіра жінка).
Толерантність у мові не потребує надскладних зусиль — достатньо відмовитися від старих дискримінаційних шаблонів і поважати право кожної етнічної групи на власне ім'я.
Більше про безбар'єрність — за посиланням.