Що спільного в лікаря, який хоче бачити анатомічні дані пацієнта безпосередньо під час операції, та підприємниці, яка створила штучний інтелект для автоматичного ведення медичної документації? Обидва стартапи виросли з реальних проблем, які їхні команди побачили у своїй щоденній роботі. А грантове фінансування стало для них можливістю перевірити ідеї, створити продукт і зробити наступний крок у розвитку.
Під час повномасштабної війни може здаватися, що всі ресурси мають спрямовуватися винятково на DefenseTech. Проте інноваційна економіка значно ширша. Україні потрібні технології, які допомагають відновлювати людей, підвищують ефективність бізнесу, розвивають медицину та створюють конкурентоспроможні продукти для глобального ринку.
Саме така логіка закладена у WINWIN — Стратегію розвитку інновацій України, яка визначає ключові напрями розвитку інноваційної екосистеми.
Разом із представниками Українського фонду стартапів (УФС) та засновниками українських MedTech-проєктів розбираємося, як пройти шлях від проблеми та ідеї до першого продукту, гранту й масштабування.
«Дедалі частіше стартап починається з питання не “що цікавого ми можемо створити?”, а “яку конкретну проблему ми можемо вирішити?”», — зазначає Яна Гулак, керівниця проєктів Українського фонду стартапів.
Такий підхід добре помітний на практиці. Одна команда звернула увагу на те, скільки часу лікарі витрачають на ведення документації. Інша — на складність роботи хірурга з інформацією про анатомію пацієнта безпосередньо під час операції.
Обидві проблеми стали відправною точкою для технологічних рішень, які сьогодні розвиваються як повноцінні стартапи.
Юлія Тичинська — серійна підприємниця з Вінниці. До технологічного бізнесу вона мала тривалий досвід у класичному підприємництві — від виробництва до інфобізнесу. Згодом вирішила спробувати себе у створенні технологічного продукту.
Її перша стартап-ідея зіткнулася з жорстким фідбеком: потенційні клієнти не були готові за неї платити. Проте замість того, щоб сприйняти це як поразку, команда використала досвід для переосмислення продукту.
«Я зрозуміла, що треба змінювати ідею, але не настрій. Я була натхнена технологіями та медициною», — розповідає Юлія, фаундерка Tyra AI.
Так з’явився Tyra AI — сервіс, який аналізує розмову лікаря та пацієнта й допомагає автоматично формувати медичну документацію.
Цього разу команда знайшла проблему, яка справді потребувала вирішення. Лікарі почали ставати в чергу на тестування продукту. Згодом розробники отримали підтримку програми Seeds of Bravery, Українського фонду стартапів та перемогли у пітчингу від Diia.City United.
«Отримати грант — це як перемогти у спортивних змаганнях. Неймовірні відчуття. Гранти дають не тільки фінансову допомогу, а й визнання. Експертне підтвердження валідності допомагає команді вірити у проєкт далі», — говорить Юлія.
Водночас шлях стартапера складається не лише з перемог. Відмови та необхідність постійно вдосконалювати продукт — невід’ємна частина цього процесу.
«Низький рівень очікувань і високий рівень стандартів. Будьте готові до того, що буде багато відмов. Але продовжуйте покращувати кожну свою заявку. Не очікуйте, що вам дадуть усі гранти, але майте величезне бажання написати настільки гарну заявку, щоб таки його отримати», — радить фаундерка Tyra AI.
Для харківського нейрохірурга Микити повномасштабна війна не стала причиною поставити технологічну розробку на паузу.
Разом із колегами він працює над Extra Vision — технологією доповненої реальності, яка дає змогу проєктувати на тіло пацієнта його анатомічні дані, зокрема отримані з МРТ, безпосередньо під час операції.
«Повномасштабна війна не той фактор, який зупиняв нас у розвитку. Проте інвестиційний клімат зараз не найкращий. Отримати інвестиції з-за кордону майже неможливо, а лікарні мають більш нагальні потреби для виживання, а не для інновацій. Тому гранти відіграють надзвичайно важливу роль», — розповідає Микита, кофаундер Extra Vision.
У 2024–2025 роках стартап отримав фінансування від Українського фонду стартапів, Seeds of Bravery, а також грант Європейської комісії на 500 тисяч євро.
Кошти спрямували на дослідження та розробки (R&D), розвиток технології доповненої реальності та придбання необхідного обладнання.
Для команди грантове фінансування стало можливістю продовжувати технологічний розвиток навіть в умовах повномасштабної війни.
«Починати стартап варто лише, якщо ти чітко віриш у те, що ти робиш. Стартап — не як у фільмах, де сьогодні ідея, а завтра мільйон доларів. Потрібно мати візію, прислухатися до менторів і постійно навчатися. Як каже мій кофаундер: якщо ви в чомусь не розбираєтесь — почніть розбиратися», — радить Микита.
Що насправді шукають експерти у грантових заявках? Яна Гулак радить звернути увагу на кілька принципових моментів.
По-перше, необхідно добре знати свій ринок і конкурентів.
«Забудьте фразу “у нас немає конкурентів”. Такі заяви свідчать про недостатній аналіз ринку. Експертам потрібні перевірені гіпотези та розуміння, звідки взялися прогнози», — пояснює експертка.
По-друге, важливо чітко обґрунтувати бюджет. Грант — це не просто фінансова підтримка, а інструмент розвитку. Тому команда має розуміти, який конкретний результат отримає за виділені кошти: MVP, пілотний проєкт, сертифікацію, нових користувачів чи інший вимірюваний результат.
По-третє, технічним командам варто говорити про складні технології зрозумілою мовою.
«Не перетворюйте пітч на захист дисертації. Спочатку експерт має зрозуміти просте: яку проблему ви вирішуєте і для кого. Хороший тест — пояснити свій продукт людині з іншої індустрії», — радить Яна Гулак.
Перш ніж подаватися на грантову програму, варто відповісти собі на кілька запитань:
Чіткі відповіді на ці питання допоможуть не лише підготувати сильнішу грантову заявку, а й краще зрозуміти власний продукт та його перспективи.
За даними, наведеними в межах ініціативи, 91% українських стартапів бачать потенціал для подальшого зростання.
Успішний стартап не обов’язково починається з ідеального бізнес-плану чи значних інвестицій. Часто він починається з простого запитання: яку проблему ми можемо вирішити краще?
Наступні кроки — перевірити потребу, поспілкуватися з потенційними користувачами, створити прототип, протестувати гіпотези та знайти можливості для фінансування.
Грант у такому випадку — не кінцева мета, а ресурс для наступного етапу: від «ми придумали» до «ми створили, перевірили та готові розвивати».
Українські стартапи вже доводять, що навіть у складних умовах можна створювати технології, здатні змінювати медицину, бізнес і повсякденне життя — в Україні та за її межами.
За матеріалами Мінцифри