7 років Мінцифри: від першого е-паспорта у світі до технологій, які змінюють країну

Сім років тому Міністерство цифрової трансформації України розпочало роботу над створенням цифрової держави. За цей час цифрові послуги стали невід’ємною частиною повсякденного життя українців, а Україна перетворилася на одного з лідерів цифровізації державних послуг.

Від е-паспортів і реєстрації бізнесу за кілька секунд — до розвитку defense tech, цифрової освіти, сучасної телеком-інфраструктури та впровадження штучного інтелекту в державному управлінні. Розповідаємо про ключові етапи цього шляху.

2020–2021: цифрові паспорти та фундамент цифровізації

У 2020 році в застосунку Дія з’явилися е-паспорти. Уже наступного року Україна першою у світі прирівняла цифрові паспорти до паперових та пластикових документів.

У цей же період повністю автоматизували реєстрацію фізичної особи — підприємця. Заява обробляється системою без участі чиновника, а весь процес може тривати лічені секунди. Рекордний час реєстрації становив 2 секунди.

Для системного впровадження цифрових змін у державному управлінні було запроваджено посаду CDTO (Chief Digital Transformation Officer) — заступника керівника органу влади з питань цифрового розвитку. Сьогодні 43 CDTO працюють у державних органах, 17 — у регіональних органах влади, а майже 1 400 лідерів працюють над цифровізацією на рівні громад.

Для підтримки підприємців запустили національний проєкт Дія.Бізнес — портал та мережу центрів підтримки, де підприємці можуть отримати консультації, інформацію про фінансування та можливості для розвитку й масштабування бізнесу.

Ще одним стратегічним напрямом стала цифрова грамотність. У січні 2020 року запрацювала платформа Дія.Освіта, а у 2021 році Україна адаптувала європейські підходи до оцінювання цифрових компетентностей на основі стандарту DigComp. Це дозволило сформувати єдині орієнтири щодо цифрових навичок, необхідних для навчання, роботи та повсякденного життя.

2022: цифрова держава в умовах повномасштабної війни

24 лютого 2022 року стало випробуванням для всієї державної системи. Проте цифрові сервіси не зупинилися, а навпаки — почали швидко адаптуватися до нових потреб громадян і держави.

За перші тижні повномасштабної війни запустили чатбот єВорог для повідомлень про пересування російської військової техніки, цифровий єДокумент, реєстр пошкодженого та знищеного майна, а також можливість робити внески на підтримку України через UNITED24.

Цифрові документи України почали визнавати за кордоном. Польща створила Diia.pl на основі українського цифрового досвіду для українців, які вимушено залишили країну через війну.

У травні 2022 року в Давосі відбувся перший Diia Summit за межами України — Brave Ukraine. Український досвід цифрової трансформації представили міжнародній аудиторії.

У цей же період Дія отримала міжнародне визнання, зокрема нагороду «Каннський лев», а Україна набула статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Ще до початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, запрацювала Дія.City — спеціальний правовий та податковий простір для технологічного бізнесу. Попри початок повномасштабної війни, екосистема продовжила розвиватися. Сьогодні до Дія.City входять понад 4 500 компаній, які працюють в Україні, сплачують податки та розвивають технологічний сектор.

2023: розвиток defense tech та нові державні технології

Після початку повномасштабної війни одним із ключових напрямів став розвиток технологій для оборони.

У 2023 році запустили кластер Brave1, мета якого — об’єднати державу, технологічні компанії, інженерів та інвесторів для розвитку defense tech. Платформа допомагає знаходити, тестувати та масштабувати технологічні рішення для потреб Сил оборони України.

Того ж року запустили Дія.Engine — low-code платформу для створення державних реєстрів і цифрових систем за єдиними принципами. Сьогодні на її основі функціонують уже 63 системи.

2024: цифрові послуги стають ще доступнішими

У 2024 році продовжилося розширення переліку цифрових державних послуг.

Зокрема, в Дії запустили е-Підприємець, який об’єднав необхідні для відкриття та ведення бізнесу послуги, сервіс бронювання військовозобов’язаних працівників, єКнигу та Дія.Картку.

Окремим досягненням став запуск Шлюбу онлайн. Україна першою у світі реалізувала можливість офіційного одруження повністю дистанційно, без особистого візиту до ДРАЦСу.

За час роботи сервісу користувачі подали понад 4 мільйони пропозицій, а онлайн уклали 73 тисячі шлюбів. Інновацію відзначив журнал TIME, включивши онлайн-шлюб у Дії до переліку 200 найкращих винаходів року.

2024 рік також став роком міжнародного визнання української цифрової держави. Україна посіла 5-те місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг.

2024–2026: Мрія, штучний інтелект та стійкий зв’язок

Наступним напрямом цифрової трансформації стала освіта. Розвивається державна освітня екосистема Мрія, яка об’єднує учнів, батьків, учителів і школи та допомагає зробити навчання більш зручним і персоналізованим.

Паралельно Україна розширює використання великих мовних моделей (LLM) та інструментів штучного інтелекту в державному управлінні. Їх використовують для автоматизації рутинних процесів, обробки інформації та вдосконалення взаємодії держави з громадянами.

Важливим напрямом залишається розвиток телекомунікаційної інфраструктури. Для прискорення розгортання мереж держава спростила та пришвидшила відповідні процедури для операторів.

Під час воєнного стану в Україні також проводилися пілотні запуски 5G у Львові, Бородянці, Харкові та Києві. Перевагами технології вже скористалися 3,5 мільйона українців.

Паралельно розвивається технологія xPON, яка забезпечує доступ до інтернету навіть під час тривалих відключень електроенергії. Наразі до неї підключені 54% домогосподарств України.

Оператори також посилюють енергетичну автономність мобільної мережі. Під час знеструмлень 92% базових станцій можуть працювати до 8 годин.

Цифровізація як основа стійкості держави

За сім років цифрова трансформація України вийшла далеко за межі окремих електронних послуг.

Цифрові технології допомагають державі працювати під час війни, підтримувати громадян і бізнес, розвивати освіту, посилювати оборонні спроможності, забезпечувати зв’язок та створювати нові можливості для технологічного сектору.

Досвід останніх років показав: цифровізація — це не лише про зручність отримання послуг. Це також про стійкість держави, швидкість ухвалення рішень і здатність адаптуватися до нових викликів.

Сьогодні цифрові сервіси стали звичною частиною життя мільйонів українців. А наступний етап цифрової трансформації — це розвиток штучного інтелекту, автоматизація державних процесів, сучасна освіта, стійкий зв’язок та технології, які допомагають Україні розвиватися навіть в умовах війни.

За матеріалами Мінцифри.