Не мовчіть про насильство: як розпізнати його та захистити свої права

Насильство в сім'ї та побуті — проблема, про яку часто не заведено говорити. Особливо це стосується людей старшого віку, які можуть роками терпіти образи, приниження, контроль з боку близьких або боятися звертатися по допомогу через сором, залежність від кривдника чи побоювання залишитися без підтримки.

Важливо розуміти: домашнє насильство — це не звичайна сімейна сварка чи особиста справа родини. Це порушення прав людини, за яке передбачена відповідальність згідно із законом.

Кожна людина незалежно від віку має право на повагу, безпеку, особисту недоторканність і гідне ставлення. Ці права не зникають навіть тоді, коли кривдником є член сім'ї, родич або людина, від якої ви залежите.

Які бувають види домашнього насильства?

Домашнє насильство може проявлятися не лише у фізичній агресії. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає чотири його основні форми: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне насильство.

Як розпізнати кожну з них?

• Психологічне насильство. Постійні образи, приниження, погрози, залякування, шантаж, переслідування, заборона спілкуватися з родичами, друзями чи сусідами. Наприклад, коли близькі систематично переконують людину, що вона нікому не потрібна, не здатна самостійно ухвалювати рішення або повинна робити все, що їй наказують.
• Економічне насильство. Примусове вилучення пенсії, заробітку чи заощаджень, позбавлення доступу до банківської картки, заборона самостійно розпоряджатися власними коштами, обмеження в придбанні необхідних продуктів харчування та ліків. До нього також належать примушування до підписання договорів дарування, продажу майна чи інших документів проти власної волі.
• Фізичне насильство. Штовхання, побиття, заподіяння тілесних ушкоджень, позбавлення волі, залишення в небезпечних умовах, ненадання допомоги або догляду, якщо це спричиняє шкоду здоров'ю чи створює загрозу життю.
• Сексуальне насильство. Будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди людини, примушування до таких дій або посягання на її статеву свободу та недоторканність.

Домашнє насильство може вчинятися не лише чоловіком чи дружиною, а й дорослими дітьми, батьками, іншими родичами, колишнім подружжям або людьми, які спільно проживають чи проживали однією сім'єю.

На що варто звернути увагу?

Іноді насильство починається непомітно — з надмірного контролю, образливих зауважень або поступового обмеження самостійності людини.

Насторожити мають такі ситуації:

• хтось без вашої згоди забирає пенсійну картку, документи або гроші;
• вам забороняють самостійно вирішувати, на що витрачати власні кошти;
• вас змушують передати комусь житло, землю чи інше майно;
• рідні постійно принижують, залякують або погрожують залишити без допомоги;
• вам перешкоджають спілкуватися з іншими людьми, виходити з дому чи звертатися по медичну допомогу;
• ваші потреби в харчуванні, ліках, догляді або безпечних умовах проживання ігнорують.

Пам'ятайте: допомога, догляд і підтримка не дають нікому права контролювати ваше життя, привласнювати ваші кошти або примушувати до рішень проти вашої волі.

Що робити, якщо ви зазнали насильства?

Насамперед подбайте про власну безпеку. Не потрібно чекати, поки ситуація стане критичною, або самостійно намагатися переконати кривдника припинити насильство, якщо це може бути небезпечно.

Рекомендуємо:

1. Зверніться по допомогу. Повідомте про ситуацію людину, якій довіряєте, або зателефонуйте на спеціалізовану гарячу лінію.
2. У разі небезпеки телефонуйте до поліції. Якщо є загроза життю чи здоров'ю, телефонуйте 102. За можливості перейдіть у безпечне місце.
3. Зафіксуйте факти насильства. Якщо це безпечно, збережіть повідомлення, документи та інші матеріали, які можуть підтвердити порушення ваших прав.
4. Зверніться по медичну допомогу. Якщо насильство завдало шкоди здоров'ю, важливо отримати медичну допомогу та зафіксувати відповідні обставини.
5. Отримайте правову консультацію. Юрист допоможе з'ясувати, які заходи захисту можна застосувати у вашій ситуації.

Ви маєте право на захист, навіть якщо не хочете розголошувати ситуацію серед знайомих або побоюєтеся осуду. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося. Відповідальність за насильство несе кривдник.

Які заходи захисту передбачає закон?

Законодавство України передбачає спеціальні механізми захисту постраждалих від домашнього насильства.

Зокрема:

• Терміновий заборонний припис. Поліція може винести його кривднику, якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров'ю постраждалої людини. Такий припис може передбачати зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборону входити до нього та контактувати з нею.
• Обмежувальний припис. Суд може встановити для кривдника певні обмеження, зокрема заборонити наближатися до постраждалої людини, перебувати в одному місці з нею або спілкуватися.
• Соціальна, психологічна та правнича допомога. Постраждалі мають право отримати консультації, підтримку, а за потреби — допомогу в спеціалізованих службах і притулках.

Не потрібно самостійно визначати, який саме захід захисту вам підходить. Зверніться до поліції або фахівців із правової допомоги, які пояснять порядок дій.

Куди звертатися по допомогу: телефони гарячих ліній

Якщо ви зазнали домашнього насильства, стали його свідком або знаєте про таку ситуацію, не залишайтеся осторонь. Звертайтеся за допомогою:

1. Урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству

Телефон: 1547

Працює цілодобово. Дзвінки безкоштовні.

Фахівці надають психологічну підтримку, консультації та допомагають зареєструвати звернення до відповідних державних органів.

2. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Телефони:

• 116 123 — з мобільного телефону;
• 0 800 500 335.

Дзвінки безкоштовні. Лінія працює цілодобово, анонімно та конфіденційно. Можна отримати інформаційну, психологічну, юридичну та соціальну консультацію.

3. Безоплатна правнича допомога

Телефон: 0 800 213 103.

Фахівці нададуть правову консультацію, роз'яснять ваші права та допоможуть визначити подальші кроки для їх захисту.

4. Національна поліція України

Телефон: 102.

Телефонуйте, якщо зазнали насильства, стали його свідком або існує безпосередня загроза життю чи здоров'ю.

5. Екстрена медична допомога

Телефон: 103.

Звертайтеся, якщо внаслідок насильства потрібна невідкладна медична допомога.

Не мовчіть про насильство. Не дозволяйте нікому позбавляти вас гідності, свободи та права на безпечне життя. Ви не повинні терпіти жорстоке поводження навіть від найближчих людей. Допомога існує, а звернення по неї — це ваше законне право.

Ілюстративне зображення, створене за допомогою ШІ