Профілактика харчових токсикоінфекцій

Харчові токсикоінфекції – гострі хвороби з групи кишкових інфекцій, які виникають внаслідок уживання в їжу продуктів, що містять умовно-патогенні мікроби та (чи) їх токсини; характеризуються короткочасним перебігом із симптомами загальної інтоксикації та гострого гастроентериту.

Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше їх зумовлюють ентеротоксичні штами кишкової палички, стафілокока, стрептокока, протея, спорові анаероби (С. perfringens) і аероби (Вас. сеrеus), галофільні вібріони (Vibrio parahaemolyticus). При потраплянні в організм з їжею тільки токсинів (наприклад, С. botulinum, S. aureus чи грибів) виникають харчові токсикози. Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножуватись у харчових продуктах.

Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гнійничкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію.

Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчастіше він реалізується харчовим шляхом, рідше водним, певне значення має мушиний фактор. Харчові продукти забруднюються внаслідок порушення санітарних умов їх приготування і зберігання. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляються термічно безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо).

Сприйнятливісь до захворювання не висока. Вважають, що хворіють здебільшого люди, які мають хронічну патологію органів травлення (гастрит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистит, коліт тощо), і, як наслідок цього, знижений місцевий імунітет. Для харчових токсикоінфекцій характерні раптовість і групове захворювання осіб, які вживали ту саму їжу. Вони можуть виникати в різні пори року, але частіше літом і восени.

Профілактика харчових отруєнь та токсикоінфекцій в цілому припускає наступне:

• Відмова від вживання їжі сумнівної якості і свіжості, продукції, термін придатності якої добігає кінця.
• Купівлю виключно сертифікованих товарів, які пройшли санітарно-епідеміологічну перевірку. Особливо уважне ставлення треба проявляти до придбання молочних продуктів, риби, м’яса, копченостей, адже саме в таких продуктах найчастіше містяться спори хвороботворних бактерій.
• Дотримання норм та температурних режимів, які пред’являються до приготування сирих продуктів.
• Оброблення різних продуктів на окремих поверхнях. Наприклад, сирі овочі і м’ясо слід різати на різних дошках. Розташовувати продукти на столі потрібно таким чином, щоб вони не стикалися один з одним.
• Миття рук та столового приладдя кожен раз при переході до приготування окремих страв.
• Кип’ятіння питної води, якщо немає впевненості в її безпеки для здоров’я.
• Термічну і антибактеріальну обробку посуду і столових приладів після кожного використання, а також полоскання останніх у холодній воді.
• Повторне кип’ятіння супів перед черговим вживанням.