Протипіхотні міни «Пелюстка» та «Пряник»: що варто знати, аби вберегти життя

Російські загарбники активно застосовують тактику дистанційного мінування територій для терору цивільного населення. На вибухонебезпечні предмети можна натрапити будь-де, навіть у місці, яке вчора здавалось безпечним.

Серед основних видів мін, які використовують окупанти — ПФМ-1 («Пелюстки») та саморобні «Пряники» («Плюшки»).

«Пряник» («Плюшка») — має невеликий пластиковий корпус, за формою нагадує шайбу чи кришку. Менша за розміром за «Пелюстку», але потужніша. Спрацьовує від натискання та завдає тяжких травм.

ПФМ-1 («Пелюстка») — має пластиковий корпус зеленого або коричневого кольору з характерною формою пелюстки. Зовні схожа на іграшку чи шматок пластику, нерідко обмазана глиною або обклеєна листям для камуфляжу. Основна небезпека — міна має механізм самоліквідації і може вибухнути в будь-який момент, тому наближатися до неї небезпечно для життя.

Правила пересування на прифронтових територіях:
▪️Пересувайтеся виключно асфальтом або добре утоптаними дорогами, не сходьте на узбіччя та не скорочуйте шлях через газони чи парки.
▪️Оминайте купи сміття, гілок, насипи ґрунту.
▪️Зважайте, що міни часто маскують під побутовий брухт. Незнайомий предмет на землі — привід зупинитися й відійти назад.

❗️Що робити у разі виявлення:
1️⃣ Не наближайтеся та не торкайтеся предмета.
2️⃣ Відійдіть на безпечну відстань тим самим шляхом, яким прийшли. За можливості попередьте людей поруч.
3️⃣ Повідомте фахівців за номерами 101 (ДСНС) або 102 (Нацполіція).

Дізнавайтеся оперативну інформацію про території, дистанційно заміновані ворогом, у Telegram-каналі «Радар Херсон».