Результати обстеження земель сільськогосподарського призначення Херсонського та Бериславського районів Херсонщини, що зазнали підтоплення внаслідок підриву та руйнації Каховської ГЕС

Підірвавши греблю Каховської ГЕС, російські окупанти спричинили найбільшу на нашому континенті з часів Чорнобильської трагедії техногенну катастрофу, яка ще багато років буде впливати на життя Півдня України та матиме катастрофічні наслідки для екології та сільського господарства.

Каховська ГЕС була однією із найбільших гідротехнічних споруд у Європі. Площа Каховського водосховища 2155 кілометрів квадратних, об’ємом води майже 19 кілометрів кубічних. Внаслідок підриву почалося потужне неконтрольоване виливання води з Каховського водосховища з масштабним затопленням як правого, так і значною мірою лівого берега Дніпра. Зона трагедії охоплює щонайменше 5 тис. км2, які були затоплені чи осушені.

Теракт росіян, безумовно, матиме значний вплив на вітчизняний та світові ринки аграрної продукції, адже за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, на Херсонщині затоплено величезні посівні площі. Мова йде про орієнтовно 10 тис. гектарів сільськогосподарських земель на підконтрольній частині області та в декілька разів більших площ на лівому березі, який зараз перебуває під російською окупацією. У свою чергу зникнення Каховського водосховищ призведе до спустошення та зупинки понад 30 систем зрошення полів Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей.

Для прикладу, до війни Херсонщина мала найбільшу кількість орних земель в Україні — майже 2 млн га. До початку збройної агресії в Херсонській області зрошувалося понад 320 тис. га земель. Прорив дамби зробить неможливим обробіток зрошуваних територій, призведе до скорочення оброблюваних площ та зниження урожайності. 

Відсутність зрошення і високі кліматичні ризики змусять частину виробників відмовитися від обробітку земель, внаслідок чого виникатиме ризик опустелювання частини угідь. Також, за даними науковців, прорив дамби призвів до змивання верхнього родючого шару ґрунту, виникнення ерозійних процесів та намулення. З часом буде спостерігатись збільшення рівня солоності ґрунту та заболочення земель нижньої течії Дніпра

Разом із потоком води може рухатися не тільки ґрунт, а й мул та різні небезпечні речовини. На дні Каховського водосховища могло бути багато небезпечних речовин органічного та неорганічного походження, у тому числі і важкі метали, які потрапили у водойму з викидами промислових підприємств та внаслідок руйнування гідроелектростанції можуть становити значну небезпеку для здоров’я людей на підтоплених територіях. 

За даними науковців, мули та донні відкладення водойм містять різні забруднювачі органічного та неорганічного походження, у тому числі і важкі метали. Вони десятиліттями потрапляли у водосховище з неочищеними скидами промисловості. 

Через підрив Каховської ГЕС дно Каховського водосховища та інших водних об’єктів оголився. Після висихання, донні відклади та не нейтралізований мул перетворяться на пил, який разом з шкідливими речовинами поширитися вітром на значні території. Забруднений пил осяде на навколишні поля, що призведе до забруднення рослинницької продукції.

Через підрив Каховської ГЕС затоплено щонайменше 32 заправні станції, склади з отрутохімікатами, промислові підприємства та нафтопереробні заводи, що призвело до витоку хімікатів, нафти та бензину. Крім того, внаслідок затоплення, до води потрапили токсини з вигрібних ям, каналізації, смітників, кладовищ та могильників. З потоком води забруднювачі могли поширитись вниз за течією Дніпра. Так за даними супутникових спостережень, щонайменше 150 тонн моторного мастила витекло у воду в перші дні катастрофи.

На думку науковців, навіть незначна кількості хімікатів, які потрапили у воду, може призвести до забруднення ґрунтового покриву та зробити його непридатним для вирощування сільськогосподарської продукції без належного відновлення. Тому особливої уваги потребує вивчення стану підтоплених ґрунтів на уміст токсикантів.

Мета досліджень: встановлення придатності використання за цільовим призначенням земель сільськогосподарського призначення у постраждалих від затоплення регіонах Херсонської області.

Детальніше – у технічному звіті ДУ «Держґрунтохорона».