Щорічно 20 березня, у день весняного рівнодення, світ відзначає Всесвітній день Землі

Цьогорічна тема «Наша сила, наша планета» наголошує на важливості рішучих дій громад для збереження природного балансу у спільному домі.

Це свято, запроваджене за ініціативи ООН, має глибокий символізм: саме в цей час природа пробуджується, а день стає рівним ночі, нагадуючи нам про крихкий баланс у нашому спільному домі.

Витоки цього дня пов’язані з ім’ям американського громадського діяча Джона Мортона, який ще у XIX столітті розгорнув масштабну кампанію з висаджування дерев, прагнучи виховати в людях відповідальність за довкілля. Сьогодні   цей   рух    переріс   у   глобальну   платформу. Тема 2026 року — «Наша сила, наша планета» — наголошує, що майбутнє Землі залежить не від декларацій, а від рішучих дій кожної громади.

Для України цей день набув особливого, болючого значення. Поки світ обговорює кліматичні зміни, наша земля страждає від прямого нищення. Україна стала першою державою, яка на міжнародному рівні збирає докази екоциду для трибуналів. Війна завдала нищівних ударів по всіх ланках екосистеми:

• Понад 170 000 кв. км (близько 30% території країни) потенційно забруднені мінами. Це робить землю «мертвою» для господарства та смертельно небезпечною для дикої фауни;
• Вибухи снарядів, уламки мін та військова техніка вивільняють важкі метали — свинець, стронцій, титан, мідь, цинк, нікель та кадмій. Ці токсини накопичуються в ґрунті, проникають у рослини, а згодом — у харчовий ланцюг, становлячи загрозу для людей і тварин на десятиліття;
• Тисячі гектарів лісових масивів на Сході та Півдні, що росли поколіннями, перетворені обстрілами на згарища або безжально вирубані.

Руйнування греблі Каховської ГЕС військовими рф призвело до знищення унікальних заплавних лісів, плавнів та боліт Нижнього Дніпра. Тисячі тварин і рідкісних рослин (зокрема ендеміків, що зустрічалися лише тут) загинули за лічені години. Крім того, виведення з ладу зрошувальних каналів залишило без води сотні тисяч гектарів родючих земель, що веде до опустелювання регіону та появи руйнівних пилових бур.

Активні бойові дії та окупація об’єктів природно-заповідного фонду спричинили масову загибель видів, занесених до Червоної книги України та міжнародних охоронних списків. Руйнування лісів та заплав — це втрата життєвого середовища, що призводить до вимирання цілих популяцій, а не лише окремих особин.

Попри глибокі шрами, які війна залишає на тілі нашої природи, ми вчимося бути голосом тих, хто не може за себе постояти: заповідних степів, мовчазних лісів та отруєних річок.

Пам’ятаймо: природа не має кордонів, а екологічна катастрофа в одній країні — це спільний біль усієї планети. Берегти Землю сьогодні — означає наближати життя завтра.